Головна - РУЮ - Протидія негативному впливу ЗМІ - Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації та об’єднання українського суспільства навколо ідеї української державності

Протидія негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації та об’єднання українського суспільства навколо ідеї української державності

Як свідчить світовий досвід, національна безпека кожної держави напряму пов’язана з засобами масової інформації.

У загальному випадку під засобами масової інформації (ЗМІ) розуміють друковані та аудіовізуальні повідомлення, призначені для привселюдного поширення через газети, журнали, книжкову продукцію, теле- і радіопрограми, кінодокументалістику та в інших формах.

Нині вплив засобів масової Інформації на життя суспільства такий значний, що їх стали називати «четвертою владою». За ступенем незалежності преси, радіо та телебачення можна зробити висновок про демократичність того або іншого суспільства, оскільки без свободи слова немає демократії.

Якщо звернутись до історії, то у Біблії згадано Гедеона, який під час воєн регулярно вдавався до залякування ворога. Одного разу він так залякав супротивника, що той розгубився і вдарив по своїх військах.

Прикладів інформаційного впливу на моральну, духовну стійкість супротивника можна знайти чимало і у древньому Римі, і в епоху феодалізму (боротьба з «єрессю», за «істинну віру» тощо), і в пізніші часи.

У ХХ столітті, коли газети, радіо, а потім і телебачення стали справді засобами масової інформації, а поширювана через них інформація — справді масовою, вже у 20-х роках США вели радіопередачі на регіони своїх «традиційних інтересів» — країни Латинської Америки, Великобританія — на свої колонії. Німеччина, яка домагалася перегляду умов Версальського миру — на німців Померанії і Верхньої Сілезії у Польщі, Судетів — у Чехії. Тоді ж, у 30-х роках, інформаційній вплив перестає буди додатком до збройної війти і перетворюється у самостійне явище — як от: німецько-австрійська радіовійна 1933-34 рр. з приводу приєднання Австрії до рейху. Саме тоді з'явилося і набуло поширення поняття «інформаційний агресор».

Негативний вплив інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації передбачає:

створення атмосфери бездуховності й аморальності, негативного відношення до культурної спадщини противника;

маніпулювання суспільною свідомістю соціальних груп населення країни з метою створення політичної напруженості та хаосу;

дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями й рухами з метою провокації конфліктів, розпалення недовіри, підозрілості, загострення політичної боротьби, провокування репресій проти опозиції і навіть громадянської війни;

зниження рівня інформаційного забезпечення органів влади й управління, інспірація помилкових управлінських рішень;

дезінформація населення про роботу державних органів, підрив їхнього авторитету, дискредитація органів управління;

підрив міжнародного авторитету держави, його співробітництва з іншими країнами;

нанесення збитку життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній та інших сферах.

Мета такого впливу — послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Такий вплив не призводить безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, немає жертв, ніхто не позбавляється їжі, даху над головою. І це породжує небезпечну безпечність у ставленні до нього. Тим часом, руйнування, якого завдає інформаційний вплив у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням цілком співмірні, а часом і перевищують наслідки збройних воєн.

Головне завдання інформаційного впливу полягає в маніпулюванні масами. Мета такої маніпуляції найчастіше полягає у:

внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів;

дезорієнтації та дезінформації мас;

послабленні певних переконань, устоїв;

залякуванні свого народу образом ворога;

залякуванні супротивника своєю могутністю. Нарешті, останнє, але не менш важливе завдання: забезпечення ринку збуту для своєї економіки. У цьому випадку інформаційна війна є складовою частиною конкурентної боротьби.

Останнім часом в інформаційному просторі України спостерігається низка негативних явищ, що створюють загрози національній безпеці України.

У цьому році на території нашої держави здійснюється психологічний тиск з боку іноземних та вітчизняних засобів масової інформації, що ведуть так звану «інформаційну війну» проти України, з метою поширення неправдивих відомостей про події, що дійсно відбуваються в державі.

Суспільство й держава повинні постійно дбати про нейтралізацію регресивних тенденцій в інформаційному полі й мобілізовувати ресурси ЗМІ для забезпечення духовної єдності суспільства.