Новини

Новини уряду 8 червня 2018 року

Зміни в системі субсидій направлені на боротьбу із зловживаннями і на посилення адресності допомоги
Зміни в системі субсидій, запроваджені після завершення опалювального сезону, направлені на протидію наявним зловживанням з боку споживачів і на посилення адресності допомоги тим, хто її дійсно потребує. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
«Треба зробити так, що за того, хто не має можливості заплатити, – за нього заплатить держава. А сьогодні маємо і випадки зловживань», - сказав Глава Уряду. Він навів приклади, коли люди, маючи субсидії, дозволяли собі великі покупки і витрати. Це, на думку Глави Уряду, несправедливо.
«Хочу запевнити: в новий опалювальний сезон увійдемо нормально і справедливо».

Довідково
У квітні поточного року Уряд зробив важливий крок на шляху до монетизації субсидій. Передбачається, що вже в наступному опалювальному сезоні субсидії будуть видаватись живими грошима, а це означає, що їх отримувачі можуть залишати собі зекономлені в результаті ощадливого споживання кошти. Таким чином, монетизація стане додатковим стимулом для енергоефективності. Разом з тим державну допомогу будуть отримувати ті, хто дійсно її потребує. Зловживання в цій сфері будуть виявлятися і присікатися. Люди, які просто приховують свої статки, не зможуть користуватися програмою і паразитувати за кошт платників податків.

Про які новації відтепер треба знати і на що звертати увагу?
Предмети розкоші та доходи від оренди 
У містах мільйонниках нерідкими стали випадки здачі квартир в оренду із своєрідним бонусом – оформленою субсидією на комунальні послуги. При цьому власники помешкання не тільки отримують доходи, а й мають транспортні засоби або інші предмети розкоші.
Відтепер якщо у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення, субсидію не призначатимуть.
Окрім того, доходи від оренди майна, зокрема, від здачі в оренду квартири, тепер необхідно буде також вказувати в деклараціях про доходи – в новій графі «інші доходи».

Великі будинки і квартири 
Є помешкання, які виходять за рамки середньостатистичних та відносяться до категорії «преміум класу». До недавнього часу на них також оформлялися субсидії - на підставі того, що прописувалася там одинока пенсіонерка з мінімальною пенсією. Вона, цілком очевидно, була не здатна оплатити повну вартість послуг і зверталась до комісії щодо надання субсидії на понаднормативну площу.
З 1 травня 2018 року діє нове правило: субсидія відміняється якщо площа квартири перевищує 120 кв. метрів, а будинку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Власники такої житлової площі будуть оплачувати послуги у повному обсязі.

Тіньова зайнятість
Чимало українців працюють за кордоном, але при цьому звертаються за призначенням субсидій, декларуючи нульові доходи.
Тепер тим, хто є дійсно безробітним, необхідно буде стати на облік до центру зайнятості. А тим людям працездатного віку, хто претендує на субсидію, але не реєструється як безробітний, бо насправді працює без оформлення в Україні або за кордоном, органи соцзахисту автоматом рахуватимуть дохід три прожиткові мінімуми – 5286 гривень.
У Мінсоцполітики переконані, це стимулюватиме українців до офіційного працевлаштування, сприятиме детінізації та усуне соціальну несправедливість, коли субсидію насправді отримують люди з достатньо високими доходами.
З метою стимулювання енергозбереження також з 1 травня 2018 року соціальна норма на газове опалення буде наближена до реальних обсягів споживання і становитиме становитиме 4,5 м3 на 1 м2 площі, електроопалення – 30 кВт/год на 1 м2 площі. При призначенні субсидії на понаднормову площу житла, норма може бути збільшена не більш ніж на 30%.
Важливо знати й те, що внутрішньо-переміщені особи відтепер зможуть оформити субсидію без договору оренди житла – лише на підставі заяви і декларації, з вказанням складу домогосподарства. Заява стане приводом для обстеження матеріально-побутових умов, а сам акт про обстеження – підставою для призначення субсидії.
Спрощено процедуру отримання субсидій для жителів об’єднаних територіальних громад. Відтепер ОТГ мають право приймати від громадян документи для оформлення субсидії для передачі їх органам соціального захисту населення. Механізм повторює практику звернень до сільських і селищних рад.
Уряд також проведе преміювання домогосподарств за економію ресурсів за підсумками цього опалювального сезону. Так як і минулого року, під монетизацію підпадають зекономлені домогосподарствами 150 кіловат електроенергії, якщо цей ресурс використовується для опалення, або 100 кубів газу. У грошовому еквіваленті це майже 700 гривень. Субсидіантам, які економно використовували ресурси, треба так само – до 1 вересня – подати заяву у місцеве управління соціального захисту населення, на підставі якої здійснюватиметься виплата грошової винагороди за енергоефективність.
Інформацію про наявність економії кожен отримувач субсидії може відслідковувати у своїй платіжці або шляхом звернення до постачальника газу чи електроенергії, якщо вони використовуються для опалення. Щоправда обрати спосіб отримання коштів треба самостійно.

Оновлення державних шахт дозволить скоротити імпорт вугілля і зменшити потребу в дотаціях, – Глава Уряду
Матеріально-технічне оновлення державних шахт дозволить суттєво наростити власний видобуток, зменшити обсяг потрібних дотацій і скоротити імпорт ресурсу, який наразі має місце. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
«Українські державні шахти були системно полишені напризволяще. З них витягували соки, люди в забоях працювали в жахливих умовах без засобів безпеки. І сьогодні тонна вугілля  на державних шахтах коштує більше, аніж на приватних шахтах. Те, що продається на ринку, умовно кажучи, за гривню,  коштує у державному видобутку дві, – сказав Глава Уряду. – Які варіанти? Залучити ресурси для модернізації шахт, в тому числі залучити, можливо,  приватний капітал, аби люди отримували роботу, а держава вугілля».
Володимир Гройсман наголосив, що практика постійного імпорту вугілля – це вимушена міра, яку з часом треба скорочувати за рахунок збільшення власного видобутку і ефективного використання ресурсу. На це, власне, і направлені всі зміни в сфері видобутку, які наразі проводить Уряд.
«Поки йдуть зміни, потрібно буде дотувати. Інша справа, що зміни треба проводити швидко. Давайте разом працювати над тим, аби вивести ситуацію із складного стану», - запропонував Володимир Гройсман.

У 2019 році МОЗ планує розширити програму “Доступні ліки” препаратами з державних закупівель

У 2019 році МОЗ України планує розширити програму “Доступні ліки” препаратами з державних закупівель. Про це повідомив заступник Міністра охорони здоров’я Роман Ілик під час  зустрічі з представниками Американської торгівельної палати (АСС).
Для втілення цього задуму вже створено експертну групу при Міністерстві. До її складу увійшли представники Державного експертного центру МОЗ, Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, фахівці МОЗ, які курують напрямок централізованих державних закупівель, та технічні експерти проекту SAFEMed (“Безпечні та доступні ліки”).
Робоча група  має ретельно вивчити чинну номенклатуру державних закупівель та виокремити ліки, які відповідають параметрам включення в програму відшкодування. Згодом буде розроблено чіткий механізм передачі препаратів та запропоновано календарний план розширення програми «Доступні ліки», який базуватиметься на пріоритетності захворювань. Пропозиції буде надано Міністерству охорони здоров’я України та Міністерству фінансів України для узгодження дій.
“За кожним додатковим включенням препаратів та захворювань до урядової програми має бути гарантоване фінансове забезпечення з боку держави. Тобто ми маємо не лише перевести ліки з однієї програми в іншу, а й забезпечити фінансування в повному обсязі для кожного хворого”, - зазначив Роман Ілик.
Заступник Міністра додав, що ті правила, за якими працює програма “Доступні ліки”, розширить доступ пацієнтів до препаратів: “Сьогодні на плечі пацієнта лягає непосильний фінансовий тягар, адже якщо державна програма закупівель фінансується лише на 40% від потреби, тоді решта 60% хворих змушені купувати ліки за власні кошти. Референтне ціноутворення дозволить знизити ціни на основні лікарські засоби та зробити їх доступнішими для пацієнтів. Навіть, за умов обмеженого фінансування, яке є зараз, ми зможемо більш ефективно використати наявні кошти. Ширший доступ буде для усіх пацієнтів, а вже фактор вибору назви препарату з певною діючою речовиною залишиться за пацієнтом у межах його фінансової спроможності: він обиратиме чи отримати препарат за найменшою ціною безоплатно, чи обрати інший –  доплативши різницю”.
У рамках зустрічі обговорювали й інші напрацювання Міністерства щодо впровадження нових правил функціонування фармринку, зокрема – питання впровадження електронного рецепту, нових європейських вимог до визначення біоеквівалентності препаратів та запровадження обов’язкового кодування і маркування лікарських засобів в Україні. Останнє питання МОЗ детально презентує на наступній зустрічі з представниками Американської торгівельної палати, що відбудеться найближчим часом.
Нагадаємо, урядова програма «Доступні ліки» – це одна із складових трансформації системи охорони здоров’я. Мета програми – забезпечити кожного громадянина України безпечними життєво необхідними лікарськими засобами з доведеною ефективністю, які покращать якість їхнього життя і допоможуть уникнути ускладнень та передчасної смерті.
Правила програми "Доступні ліки" передбачають регулювання цін на медикаменти за допомогою їх реферування. Міністерство охорони здоров'я України встановлює граничну оптово-відпускну ціну для лікарських засобів через відповідний алгоритм розрахунку. Ціна визначається за допомогою порівняння цін у 5 сусідніх країнах: Латвії, Польщі, Словаччині, Угорщині та Чехії. На основі середньої ціни за добову дозу препарату у цих 5 країнах, Уряд встановлює граничну ціну на лікарський засіб в Україні, а також ціну, яку повністю відшкодовує держава. Завдяки механізму реферування, ціни на окремі ліки, що є в програмі знизилися на 60%.

Павло Петренко: Держава не може допустити, щоб батьки забували про рідних дітей
На державу покладений обов’язок захищати права всіх своїх громадян – як дорослих, так і дітей. Тому представники влади мають зробити усе можливе, щоб на законодавчому рівні не допускати навіть можливості того, щоб батьки забували про своїх дітей. Про це сьогодні під час виступу у Верховні Раді у рамках «Години запитань до Уряду» повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.
«Обов’язок держави – захист прав кожного громадянина. І ми не можемо допустити, щоб батьки забували про своїх дітей. Наше спільне з вами завдання – примусити горе-батька чи – матір виконувати свій найголовніший обов’язок – дбати про власних нащадків», - заявив очільник Мін’юсту.
Він поінформував народних депутатів, що вже готовий до другого читання пакет законів у рамках ініціатив Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває.
«З одного боку, ми передбачили справді серйозні санкції для батьків – як чоловіків, так і жінок – які забули про власних нащадків. При цьому ми усвідомили: наше завдання – не лише стимулювати неплатників аліментів, але й розвивати інститут відповідального батьківства та допомагати добросовісним батькам. Саме тому ми передбачили реальні стимули для тих батьків, які дбають про своїх нащадків», - наголосив Міністр юстиції.
Він звернув увагу на те, що на засіданні профільного комітету тривали серйозні фахові дискусії щодо положень законів. Адже найважливішим завданням при підготовці документів до другого читання був пошук оптимальних рішень, які захищали б права і дитини, і того з батьків, з ким проживає дитина, і того з батьків, хто живе окремо від родини.
«Ми розвіяли кожен міф, який з’явився навколо прийнятих у першому читанні законопроектів. Ми прийняли слушні та конструктивні зауваження депутатів. Я хочу подякувати усім депутатам, які запропонували свої правки. Адже саме в дискусії за кожною з правок нам разом вдалося відшліфувати запропоновані ініціативи», - зазначив Павло Петренко.
Він нагадав: минулого року був прийнятий перший пакет новацій, спрямованих на посилення відповідальності батьків, які ухиляються від сплати аліментів.
«Ми отримали приголомшливий результат. Завдяки запровадженим засобам впливу, з початку цього року виконавці Мін’юсту повернули дітям 1,6 млрд грн заборгованих горе-батьком або горе-матір’ю аліментів. Це на 70% більше, ніж за такий самий період 2017 року, коли було стягнено 918 млн грн», - додав очільник Мін’юсту.
Він закликав народних обранців підтримати ініціативи, спрямовані на захист найменших громадян України.
«Від імені всіх батьків, які самостійно виховують дітей, від імені маленьких українців, які потребують захисту, я звертаюсь до кожного з вас, шановні народні депутати, з проханням відкинути будь-які політичні мотиви та усвідомити, що пакет законів #ЧужихДітейНеБуває – це захист прав мільйонів українських дітей. І це – головна причина, чому ці закони мають бути проголосовані. Країна, яка не дбає про дітей – не має майбутнього!» - резюмував Павло Петренко.
Як зазначалося раніше, запропонований пакет законодавчих змін у рамках реалізації проекту Міністерства юстиції #ЧужихДітейНеБуває передбачає:
∙Збільшення мінімальної суми аліментів на утримання дитини.
∙Запровадження системи фінансових санкцій для тих батьків, які не сплачують аліменти своїй дитині більше року – від 20% до 50% від суми боргу.
∙Запровадження системи автоматизованого арешту коштів боржників.
∙Притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від суспільно корисних робіт.
∙Українці, які хочуть увійти до складу Кабінету Міністрів, зайняти посади заступників міністра чи посади категорії "А" та "Б", стати прокурором, керівником НАБУ чи членом НАЗК повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів перед дітьми більше 6 місяців. Якщо заборгованість чиновника перевищить 12 місяців – це буде підставою для звільнення.
∙Звільнення дітей від обов'язку утримувати непрацездатних "горе" батька або матері у випадку несплати аліментів понад 3 роки.
∙Усі обмеження першого пакета застосовуватимуться до батьків, які не платять дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям навіть 3 місяці.
∙Податкові пільги для батьків, які сумлінно виконують свій батьківський обов'язок, витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні та будь-які інші секції.
∙Фінансові стимули для місцевої влади, яка опікуються дозвіллям і навчанням малечі, розвиває дитячий простір на місцях. 

Рада Європи допомагатиме у формуванні Державного бюро розслідувань
Офіс Ради Європи в Україні допомагатиме у формуванні Державного бюро розслідувань. Про це домовились Голова Офісу Мортен Ернберг та Директор ДБР Роман Труба.
Серед іншого, експерти Ради Європи розроблять програми тренінгів для працівників Бюро.
«Перед майбутніми працівниками ДБР багато можливостей для професійного зростання – тренінги від кращих міжнародних та вітчизняних експертів, навчальні візити до інших країн тощо. Постійне підвищення кваліфікації працівників – буде одним із наших пріоритетів», – зазначив Директор Бюро Роман Труба.
Він повідомив, що зараз тривають конкурси на 701 посаду, а в Бюро очікують ухвалення змін до закону, які дозволять запустити роботу органу. 
«Ухвалення цього закону дозволить оголосити конкурси на 140 керівних посад в Бюро, а також на весь оперативний блок», – нагадав Директор ДБР.
У Раді Європи зазначили, що слідкуватимуть за голосуванням законопроекту про ДБР.


Культура і економіка – взаємопов’язані речі, зростання економіки дозволяє берегти і примножувати культурне надбання, – Глава Уряду
Культура і економіка – це взаємопов’язані речі, і зростання економіки дозволяє залучати ресурси і направляти їх на збереження і примноження культурної спадщини й історичного надбання України. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час роботи дискусійної панелі «Економічна мозаїка України: Cultural claster UA».
Глава Уряду взяв участь у заході в рамках своєї робочої поїдки на Вінниччину. Ключовою темою дискусії стала демонстрація культурної спадщини регіонів, передусім малих міст України, і можливість місцевої влади  розвивати культурні особливості територій і використовувати їх для розвитку туризму та примноження культурного надбання.
«У такому невеликому місті відбувається наразі значна подія – говоримо про важливі речі, - сказав Володимир Гройсман. -  Сьогодні ми маємо нові можливості, які отримали в результаті децентралізації. У нас є можливості формувати якісне середовище для життя».
Глава Уряду згадав свій досвід управління містом Вінниця, де рішення питань культури були тісно пов’язані з економічними можливостями. Вже зараз, зазначив Володимир Гройсман, саме креативні індустрії, пов’язані з розвитком культурного середовища, формують визначну частину ВВП розвинутих країн. Цей досвід треба наслідувати.
Він також навів приклад кіноіндустрії, підтримка якої дозволяє не тільки демонструвати мистецькі можливості держави, а й підвищувати патріотичний дух.
«А в  умовах децентралізації у нас з’являються можливості і ресурси на місцях!  І постає питання, як ефективно використати ці ресурси і примножити можливості. У цьому контексті збереження спадщини, нашого культурного надбання має велике значення. І зараз ми недооцінюємо економічний ефект креативних індустрій, культури, але це взаємопов’язані речі», - сказав Володимир Гройсман. – Культура робить нас сильнішими. Наш обов’язок – донести культуру до наступних поколінь. Ми не маємо права забути нашу ідентичність. Як би не було важко, треба створювати інфраструктуру для розвитку талантів. Це дуже важливо». 

Павло Розенко обговорив з представниками громадських організацій чорнобильців питання соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
8 червня відбулася зустріч Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка з представниками громадських організацій чорнобильців, у ході якої сторони обговорили питання підвищення соціальних стандартів та посилення соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зокрема, йшлося про питання пенсійного та медичного забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
Павло Розенко нагадав, що у ході пенсійної реформи був підвищений розмір пенсій, зокрема для потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС людей з інвалідністю та ліквідаторів аварії – солдатів строкової служби. «У межах тих реформ, які ми проводимо, ми намагаємось постійно підвищувати соцстандарти і гарантії чорнобильцям. Зокрема, у ході пенсійної реформи були підвищені мінімальні розміри пенсій і з 1 жовтня 2017 року ми вирішили питання підвищення пенсійного забезпечення ліквідаторам – солдатам строкової служби. Для нас питання пенсійного забезпечення та соціального захисту постраждалих є нагальним викликом і як тільки буде з’являтися додатковий ресурс у державному бюджеті України, ми одразу будемо його спрямовувати в тому числі на підвищення соцстандартів чорнобильців», - сказав Павло Розенко.

Комунікація євроінтеграції критично важлива для ефективності реформ в Україні, – Іванна Климпуш-Цинцадзе в Одесі
Покращення інформування громадян задля підвищення  їхньої обізнаності у євроінтеграційних процесах є критично важливим для  ефективності реформ, які відбуваються в Україні. Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила в Одесі під час регіональної конференції в рамках інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей».
«Звертаюся до журналістів з проханням приділяти більше уваги євроінтеграції, адже це горизонтальні зміни, які стосуються без винятку всієї вашої читацької, глядацької та слухацької аудиторій. Без фахової роботи журналістів нам нічого не вдасться, адже маємо ґрунтовно розібратися в складних трансформаціях. При цьому повинні говорити просто про складне, не спрощуючи до гасел, а навчаючи», – зазначила вона.
Під час свого виступу Віце-прем’єр-міністр також розповіла про цілі, завдання та особливості нової інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей», що стартувала у травні і є частиною урядової стратегії з комунікації євроінтеграції. Іванна Климпуш-Цинцадзе представила інтернет-сайт «Євроінтеграційний портал» – новий інформаційний ресурс, на якому зібрана інформація щодо євроінтеграційних процесів в Україні, а також  розповіла про «Євроінтеграційний дайджест» для регіональних журналістів, розроблений комунікаційною командою Офісу Віце-прем’єр-міністра.
Вона також зазначила, що Одещина в контексті євроінтеграції демонструє суттєвий  розвиток, стабільне зростання експорту і відкритість світу.
«Торік зовнішньоторговельні операції підприємства області здійснювали з партнерами із 170 країн світу. Окрім того, на території Одеської області реалізується низка проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки різних країн-донорів», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Своєю чергою голова Одеської ОДА Максим Степанов підкреслив, що на території Одеської області реалізується чимало проектів технічної допомоги, донорами яких є країни ЄС,  та  ще низка проектів за підтримки інших країн.
«Одним з першочергових завдань, які місцева влада ставить перед собою, – це комунікація євроінтеграції. Навіть невеличкі підприємства мають знати про ці процеси і володіти інформацією щодо того, які можливості надає їм євроінтеграція. Запровадження  безвізового режиму, отриманого, зокрема, зусиллями Президента Петра Порошенка, є найяскравішим доказом проведення реформ в Україні на інституційному рівні. І напрямок цих реформ зрозумілий всім: це Європа, ЄС, європейські цінності. Ми здобули одну з головних свобод ЄС – свободу пересування, тепер маємо працювати над здобуттям «безвізу» для  товарів, послуг і капіталу», - резюмував він.
У конференції взяли участь також й ті, хто став героєм кампанії: Юлія Гудошник, яка свого часу здобула освіту  в рамках програми Erasmus+, Дар'я Антоненко, операційний директор компанії, що є провідним українським експортером холодильного обладнання до Євросоюзу, а також Наталія Сударкіна, керуючий партнер одеської компанії, що є провідним експортером часнику  до країн ЄС.

Довідково
За обсягом прямих іноземних інвестицій Одещина посідає 4 місце в Україні.
Обсяг експорту товарів у першому кварталі 2018 р. зріс на 28,4%, тоді як по Україні зростання становило 10,3%.
У 2017 році обсяг експорту товарів до країн ЄС склав майже півмільярда доларів (466,4 млн дол) або понад чверть (25,7%) від загального обсягу експорту товарів області.  
Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювались до Італії – 83,4 млн дол., Іспанії – 81,4 млн дол. та Нідерландів – 58,1 млн дол.